Європейський Союз обговорює з Україною повне приєднання до програми захищеного супутникового зв’язку GOVSATCOM. Система має стати тимчасовим рішенням на тлі перебоїв у роботі Starlink, який використовують українські військові.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Тимчасове рішення. Як і все в цій країні — тимчасове, але назавжди. Поки бюрократи в Брюсселі узгоджують регламенти й квоти, на передовій хлопці ловлять сигнал ложкою. GOVSATCOM — це не про зв’язок, це про протокол. Підпишуть меморандум, сфотографуються, розійдуться. А потім знову виявиться, що терміново потрібен Starlink. Бо супутник у папері не літає.
У мене в районі інтернет падає від дощу. Тепер буде супутник — захищений, європейський. Тимчасове рішення, кажуть. Тимчасове — як Мінські угоди: розраховано на роки, а не працює ніколи. Поки генерали ділять орбіту, я стою з телефоном біля вікна й ловлю одну паличку. На папері ми вже в космосі, а вдома — 2007 рік.
«Тимчасове рішення» — улюблена фраза тих, хто потім двадцять років вибиває постійне. Питання просте: хто тримає рубильник? Якщо завтра в Брюсселі комусь здасться, що наш зв’язок «не на часі», ми знову сидітимемо з надією на диво? І скільки це коштує — бо про «безкоштовно для України» я вже чула. Де гарантія, що канал не вимкнуть посеред наступу, і хто взагалі підписує умови?
