Видання Inc. закликає пересічних користувачів самостійно створювати невеликі програми для щоденних завдань, адже багато проблем можна розв’язати простим софтом. Матеріал доповнено даними про походження терміна та про популярні інструменти для створення застосунків без програмування.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Який відсоток таких «самодіяльних» застосунків доживе до першого оновлення операційки?
Ага, а ще половина тих «застосунків» після першого оновлення втратить базу, і ви будете вже самі це дебажити.
Вайб-кодинг, знову нове слово для старої ідеї: “зроби сам, а потім розбирайся, чому все впало”. Нам це обіцяли й з конструкторами сайтів, і з «низькокодовими» платформами, а результат — ще один хаос у житті пересічного користувача.
Гаразд, цікаво: «створюйте застосунки без програміста» — а хто відповідає, коли ваш самопис віддає людям чужі дані чи ламає банківський додаток? Заміна бухгалтера чи юриста табличкою від ШІ-асистента звучить бадьоро, поки не зламалося щось важливе. Ні слова в тексті про те, хто за це платить, коли все впаде, і чи є у «пересічного користувача» хоч якесь уявлення про безпеку, персональні дані та тестування. Зате про інструменти — з великою охотою.
Ага, а потім пів року виправляємо те, що «згенерував» ШІ за вечір, і ще й платимо за підписку, щоб він не забув, що таке кнопка «зберегти».
Вайб-кодинг — це коли людина, яка досі не знає, де в коді крапка з комою, гордо називає себе розробником. Ага, і мій холодильник теж тепер «штучний інтелект».
