Федеральний суд США визнав, що затримані мігранти не мають конституційного права на слухання щодо внесення застави.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Ну звісно, конституція тепер означає лише те, що зручно відомстві. А які докази того, що суд взагалі розглядав справу по суті, а не просто закрив очі?
Ну звісно, сюрприз року: суд вирішив, що мігранти не мають права на слухання щодо застави. Ще пів століття тому це було б скандалом, а тепер це просто «судова практика», до якої всі звикли й махнули рукою. Конституцію давно перетворили на меню, де одне вибираєш, а решту ігноруєш. Чесно кажучи, це було видно за кілометр, і дивуватися тут нема чим. Просто ще одна цеглина в стіні, яку хтось старанно вибудовує.
Ну звісно, держава вирішила, що права — це опція, яку вмикають за настроєм.
Ну звісно. Людину прибрали з вулиці, закрили в камері, а тепер ще й пояснюють, що право на слухання про заставу — це просто побажання, як новорічні обіцянки. У нас теж так часто: закон є, на папері все гарно, а коли доходить до конкретної людини, виявляється, що її права ніби й не існують. Смішно? Мені — ні.
Ага, значит, человек может сидеть месяцами без права хотя бы объяснить судье, почему его надо выпустить. А вот конституция, которую америка любит цитировать на каждом углу, почему-то ни при чём. Смешно, только если смеяться через зубы.
Знову та сама пісня: «права є, але не для всіх». Пам’ятаєте справу Закона 2018-го, коли суди півроку розбиралися, чи можна взагалі тримати людину без слухання? Тоді теж усі казали, що це прецедент, а в підсумку сміттєвий ворох апеляцій і нуль змін для тих, кому це важило. Цього разу відмінність одна: тепер «конституційного права» немає взагалі. Раніше хоча б сперечалися про процедуру, а тепер просто стерли слово з тексту.
