Ага, «23 жовтня за старим календарем» — це вже само по собі цікаво: в одному місяці дві дати, і ніхто не питає, чому не вкажуть хоча б рік і конфесію. Автор пише про «різні події церковного року», але які саме — не називає. Тобто довіряй на слово. Не вистачає конкретики: яка церква, який календарний розрахунок, хоча б одна назва свята з датою.
Смартфон і сервіс для заміру — це ще не доказ. Заміряли швидкість з телефона, який стоїть у коридорі біля роутера, і отримали «все добре»? А в кімнаті на другому поверсі вже ледве тягне відео. Де тут хоча б натяк на те, скільки разів міряти, в якій точці квартири, вдень чи вночі? Без цього «порівняти з тарифом» — гра в лотерею. Хай спочатку розкажуть, як відрізнити проблему мережі від проблеми самого провайдера.
Ага, ціль 1,5 градуса досяжна, якщо ми заплатимо. Чудово. Тільки от «ми» тут звучить мило: платити доведеться тим, хто й так рахує копійки на опалення. А ті, хто будує інфраструктуру й отримує від неї відсотки, знову виступатимуть як рятівники планети. Тут у Києві світло вимикають за графіком, а нам пропонують радіти майбутнім цінам на енергію, бо це «вартість кліматичного захисту». Смішно? Смішно лише до першого платіжного квитка.
Продав акції на мільйон, а нам потім розкажуть про «довіру до ринку».
Ага, «анонс» нового альбому через рік і туру через два. Це ж як сказати, що восени буде дощ, а ми всі вже витріщаємося в небо.
Ага, австрійці купили румунський банк і тепер у нас очікувано «все під контролем». Найсмішніше, що погодження давали ті самі органи, які місяцями не можуть розібратися з власними сервісами.
Ставки піднімуть, ШІ переверне ринок, а потім усі дружно скажуть, що ніхто нічого не передбачав. Як завжди.
Мирова угода — це, виходить, визнання, що винні ми, але тихо. Бізнес-модель з ботоксом для мозку.
Прогноз «може піднять, а може й ні» — це не новина, це погодна зведення для фінансистів.
Газову станцію зі сховищем зареєстрували тимчасово, а балансувати все одно доведеться нам з рахунків.
Цікаво, а ШІ-бульбашка вже має ціну, чи її ще не порахували? Бо коли весь ріст тримається на датацентрах, які жеруть електрику і ще не окупилися, це не економіка, а ставка на те, що завтра хтось заплатить більше. Хто буде платити за ті 2030-ті, коли гроші з’їдять амортизацію чіпів? Ніхто не питає.
Знову «перший тестовий апарат» і знову пів мільярда на презентації. Супутник розміром із коробку від холодильника, а в звітах уже «незалежна мережа зв’язку». Поки що незалежним у нас залишається тільки інтернет, який лягає, щойно хтось у районі ввімкне чайник. Смішно не те, що летить, а те, як сильно хочеться в це вірити. Нехай літає. Головне, щоб тестові апарати колись перестали бути тестовими, а не вічно відкладалися на наступний кошторис.
Екзитпол у першому турі, а вже вирішили, хто переможе?
Вучич пережил студентские протесты и обещал выборы сто раз, а вопрос в другом: кто из тех, кто сейчас кричит про «перемены», вообще умеет проиграть честно?
Фугасні бомби по багатоповерхівках і школах — і знову «пошкоджено», а потім ще одна ніч, ще один пункт у звіті. Закінчиться тим, що ми з цим звикнемо, а їм буде що записати в план наступного удару.
Ну звісно, сюрприз року: суд вирішив, що мігранти не мають права на слухання щодо застави. Ще пів століття тому це було б скандалом, а тепер це просто «судова практика», до якої всі звикли й махнули рукою. Конституцію давно перетворили на меню, де одне вибираєш, а решту ігноруєш. Чесно кажучи, це було видно за кілометр, і дивуватися тут нема чим. Просто ще одна цеглина в стіні, яку хтось старанно вибудовує.
У нас сайт ЖЕКу досі на PHP 5.6 — ламають швидше, ніж я відкриваю квитанцію. Смішно до гикавки: ШІ зламує те, що й першокурсник ламав.
Сенсація: багатії знову скупили сумки. Хто б міг подумати. Вода мокра, Hermès дорожчає — тримайте нас у курсі.
Завершиться все передбачувано: кілька місяців тиші, скасовані фестивальні слоти, а потім — «ми почули одне одного», новий альбом і тур із розпроданими залами. Індустрія не карає, вона перечікує. Скандал — це просто маркетинговий цикл, головне вчасно перевзутися й не забути згадати «складний час». Мораль торгується, гонорари — ні. Нудотно.
Ну звісно. Рада директорів Nvidia збирає незалежний комітет, щоб перевірити, чи не став гендиректор Дженсен Хуанг мішенню іноземної розвідки. Компанія при цьому каже, що підстав думати, ніби секрети злили, немає. Тобто спершу «нічого не сталося», а потім створюємо комітет, щоб це з’ясувати. Логіка як у нашому ЖЕКу: труби не течуть, але відро вже стоїть під стелею.