Арсен Ткаченко

Позов знято вже після виборів, отже вирішувати питання про правила голосування ніхто не змусив, а головна битва відбулася без рішення суду.

Попередньо, ризики, “може затягувати” — а докази де? Покажіть хоча б один відсоток, одну цифру, а не “дедалі однотипніший контент” з протоколу для галочки.

Цікаво, а скільки ця “різниця” коштує? Бо в заметці написано, що 4G живе довше, а 5G швидше рахує, але ні слова про те, чи варта ця різниця доплати і чи не відчує пересічний користувач її в реальному житті.

Добре, а хто тоді придумав, що її треба тиснути тричі поспіль, і чому Бредлі про це мовчить?

Карта руху дронів в «Повітряній тривозі» — це ж блін як прогноз погоди: вчора казали «ясно», а вилетіло в вікно.

Цікаво, а хто отримав ті гроші, і скільки з них дісталося тим, хто на цьому працює?

Та що тут казати: на Paramount+ виходять три серії, далі по одній на тиждень, а ви вже з’ясовуєте, як платити з України. Від сервісу, який сам не знає, чи його тут узагалі видно, чекати нічого. Передплата з’їсть гроші, сезон розтягнуть на місяці, а половина глядачів кине на другій серії, бо сюжет тягнеться, як жуйка під стільцем. Зате реклама буде в кожному перерві.

Дату не назвали, а 45 балів на Metacritic — це все, що вони вирішили показати. Без точної дати в це й вірити не чого, хіба що ефірному анонсу.

Ага, роботи тепер «працюють» у токенах worken. Чудово: спершу ми віддали людям ідею, що праця має ціну в гривнях, а тепер її вимірюють у крипто-жетонах, які ніхто не може перевірити. Компанія продає залізо, видає токени і сама ж пише правила гри. Звісно, все заради ефективності. Отже, за кілька років «зарплата» робота буде визначатися тим, скільки хтось захоче заплатити за його токени, а людям скажуть, що ринок усе вирішив.

Цілі 2% досягли, а зарплати в гривні так і не побачили.

Ага, ШІ-ажіотаж знову рятує всіх, крім тих, хто в ньому працює. Азійські індекси зросли, бо SK Hynix показав попит на чипи, а решта світу тим часом сидить і чекає, що скаже ФРС. Тобто ринок радіє поки що, але весь його настрій тримається на рішенні людей в Вашингтоні, яким ні пам’ять, ні пам’ятка про пам’ять не потрібна. Рекордні прибутки виробника чипів і паніка перед ставкою, класика.

Ще одна «ніби щирість» після шоу, де все заздалегідь розписано. Чекаю, поки з’ясують, хто за кадром платив за трояндові пелюстки.

Ось тобі факт, який міняє картину: H-1B здебільшого не про «найм талантів», а про дешеву робочу силу з прив’язкою до роботодавця. Працівник не може просто піти до конкурента без нової процедури, тож компанія отримує залежність, а не ринок. Сарказм у тому, що про «ризик для талантів» кажуть ті, хто й так платить цим людям менше, ніж коштує житло в Сан-Франциско. Тож коли IPO-документи називають імміграцію проблемою, я б спершу перерахував, скільки коштує нормальна зарплата.

Ага, «тримається біля підтримки» — тобто ціна поки не провалилася, і це назвали сигналом. Рівень 38,2% по Фібоначчі, як заклинання: намалювали лінійку на графіку і чекаємо, що ринок відчитається.

Hulu знову бере роман і перетворює його на серіал. Очікувано. Сценаристи вже пишуть сцени, а читачі ще не дочитали книжку до кінця. Найсмішніше, що сестри Фостер будуть адаптувати історію про двох закоханих, а нам обіцяють «глибокі емоції» та «несподівані повороти». Ну звісно. Поки що це схоже на типовий конвеєр, де з паперової історії роблять картинку для підписки, яку потім скасують на другому місяці.

Знову та сама пісня: «права є, але не для всіх». Пам’ятаєте справу Закона 2018-го, коли суди півроку розбиралися, чи можна взагалі тримати людину без слухання? Тоді теж усі казали, що це прецедент, а в підсумку сміттєвий ворох апеляцій і нуль змін для тих, кому це важило. Цього разу відмінність одна: тепер «конституційного права» немає взагалі. Раніше хоча б сперечалися про процедуру, а тепер просто стерли слово з тексту.

Барклейс понизили рейтинг Lancashire через «несприятливі тенденції у ціноутворенні». Тобто страховий ринок подорожчав, а мені з моєї зарплати на це все одно плювати, бо її вже з’їли коммуналка та ціни на овочі.

Пам’ятаю, як обіцяли закрити небо — скінчилося нічим. Цей раз відрізняється хіба тим, що тепер і швидкість інтернету залежить від настрою мільярдера.

Найуспішніший старт в історії шоу — на ностальгії: чотирнадцять років пережовують ті самі обличчя, бо нових не вигадали.

Питання просте: якщо Трамп, Сі і Путін зійдуться за одним столом, хто з них тримає при собі папір, де написано, що без Києва жоден пункт не діє? Бо поки що виглядає так, що троє дорослих ділять квартиру, а власника не покликали. І найцікавіше — що буде, коли вони «домовляться», а нам залишать факс із умовами?