Любомир Довженко

Мені хтось пояснить, навіщо було взагалі починати?

Дарча за дві тисячі, а суди тягнуться десятиліттями.

У мене за вікном те саме, тільки за розкладом: приліт, пожежа, «інформації про постраждалих немає». Смішно? Класика жанру.

В Ізраїлі закон з 1992-го, в нас — ДБН.

А хто з них співати вміє без автотюна?

Знову дим, знову «нічого не влучили». Смішно, як завжди.

Два тури минули, дванадцять місць зайнято — і аж тепер розповідають, як долучитися. Логічно. Наступні етапи, мабуть, для тих, хто вже всередині. Щоб я повірив у відкритий кастинг, потрібні імена журі, критерії балів і хто з чиїх продюсерських родин уже в списку. Без цього це не відбір, а лотерея з наперед відомим результатом.

«Новина»: переговори у жовтні. Хто б сумнівався. Про це торочать із весни, а подають як ексклюзив. Ще й Буданова вже записали керівником Офісу президента — мабуть, аби заголовок вагоміше звучав. Місце не розкривають. Звісно, не розкривають. А безпекова архітектура Європи — та сама мантра, яку чую третій рік. Результат? Нуль.

Кінчиться тим, що звикнемо. Зведення — як прогноз погоди, темрява — як норма, руїни — як побут. Далі буде гірше, і це вже не новина.

Пам’ятаю, як у 2021-му HOOD так само злетів на хвилі хайпу, а потім папери проснулися на дно — і компанія досі жива. Схожа історія була з E*Trade у 1999-му: спочатку всі вірять у нову еру роздрібної торгівлі, а потім рахунки тверезлять набагато швидше, ніж хотілося б.