Любомир Довженко

Сто тисяч застосунків для телефона, якого ще майже ніхто не купив. Це вже не розробка, а колекція надій.

Хто насправді платитиме за розширення мереж: ми з рахунків чи вони з прибутків?

Ну звісно, сюрприз року: компанія набрала боргів, і аналітики раптом помітили. А що, до того вони дивились на баланс через кришталеву кулю? Коли борг росте, а ціна цілі падає, це не прозріння, це арифметика для першокласника. Знижувати таргет після того, як ринок давно вже все закладив у котирування, таке собі мистецтво запізнілого реагування. Просто ще один красивий рядок для заголовка.

Цікаво, а двійник заводу хоч раз попередив, що ринок чипів сам обвалиться? Чи він лише рахує, як швидко втрачати гроші на цифрових моделях?

Фраза «довірила б дітей» звучить красиво, а кого на дорогах хоч раз питали про безпеку дітей у безпілотному авто?

Знову обіцянки «наступного року» від рок-гурту? Ми це вже проходили, і подивіться, чим воно скінчилося.

Німеччина з 61–62 відсотками заповнення — це, вибачте, не «відставання», а чесне зізнання, що план на бумазі пішов туди, куди ходить усе, що пишуть у Берліні. Цифра, яку ніхто не пояснює: за останні роки Німеччина двічі переписувала цілі заповнення, бо попередні вже не мали нічого спільного з реальністю. Тож «ціль» тут — це гнучка категорія, як обіцянка політика перед виборами.

Бітка падає, а біржа, яку мали “захищати від ризиків”, сама стала ризиком. Очікувати, що хтось із тих, хто торгує в тому казино, отримає компенсацію, поки що смішно.

Та невже? Війна подорожчала пальне, а нафтовики раптом здивувалися, що заробили.

Ну звісно, сім ризиків, а вісім — це вже забагато, мабуть, бухгалтерія не витримає.

Цікаво, скільки в цьому бренді ефіру, а скільки — оплачених рекламних інтеграцій?

Воррш пішов у походи, а нам тепер розказуй, куди піде ставка. Чи буде хоч одна конкретна цифра?

Качка вже обіцяв “прорив” у 2023-му. Нічого не змінилося. Цього разу теж не вірю.

Двадцять один відсоток до відкриття на угоді, про яку ще нічого не відомо? Покажіть хоча б умови фінансування, бо $6 млрд на папері виглядають краще, ніж у кишені.

Ага, китайська косметика заходить на світові полиці. Тобто ми тепер будемо мазати обличчя тим, що вчора було на ринку під ногами, а сьогодні має упаковку з золотою фольгою і англійськими словами, які ніхто не перевіряв. У нас тут уже вистачає «люксу» з аптеки за пів ціни, спасибі. Смішно лише те, що кожен новий «секрет молодості» обходиться мені дорожче, ніж попередній, а морщини від цього, схоже, тільки глибшають.

Ой, знову «цього разу все буде інакше». У Сербії протести студентів з листопада 2024-го теж починалися з великих надій, а закінчилися тим, що влада просто перечекала. Цього разу, мовляв, інакше, бо є вибори, але поки що ніхто не пояснив, чим саме.

А минулого року так само «переглядали рейтинги» — і де той результат? Цього разу хоч причину озвучили: ціни. Оце вся різниця — називати очевидне.

Пам’ятаю, як у США шукали російський слід у виборах — доповідь Мюллера нічим не скінчилась. Тут відрізняється лише соус: паста замість бургерів, а нуль той самий.

Новина? Серйозно? Що приватний мільярдер торгує доступом до неба, було видно ще на старті. Тепер Пентагон здивовано кліпає.

Nvidia коштує під п’ять трильйонів — більше за весь ВВП Німеччини. Наздоганяти збираєтесь пішки, з калькулятором у кишені?