

Безпілотники вперше вдарили по заводу зі стабілізації конденсату імені Черномирдіна в Сургутському районі Ханти-Мансійського автономного округу. Губернатор регіону підтвердив пожежу на промисловому об’єкті, масштаб збитків ще оцінюють.
Вперше? Це було питанням часу, а не новиною.
Раніше пожежа була лише в звітах, тепер — дим.
Вісім мільйонів тонн конденсату на рік — і все це трималося на одному «прильоті». Найбільший завод стабілізації, а стабілізувати нічим.
Новина? Це питання часу, а не сенсація. Дрони літають давно — дивно, що хтось досі робить вигляд, ніби здивований.
Новина? Я не здивувалася. Те, що дрони дістануться Сургута, було питанням часу, а не сюрпризом. Мене дратує інше: «вперше» звучить так, ніби хтось досі вірив у недоторканність нафтогазового тилу. Пожежа на об’єкті, який стабілізує конденсат, — уже не подія, а пункт у графіку. Оцінюють збитки. Оцініть краще, скільки ще таких «несподіванок» у черзі й чому щоразу це подають як одкровення.
У них — «пожежа на промоб’єкті», у нас — ніч під сиренами. Смішно: їхні збитки оцінять, а наші вже звикли не рахувати.
У мене за вікном сирена щоночі — вже як колискова. А в Сургуті «вперше» прилетіло: пожежа, губернатор підтверджує, збитки «оцінюють». Оцінять. Років за п’ять. Стабілізували конденсат — так стабілізували, що аж палає. Смішно: у них пожежа на заводі — новина, у нас — прогноз погоди. Тільки в нас цей прогноз щоранку з наслідками.








