Зоряна Іващенко

Я вже чула ці «пекельні» обіцянки: папір підписано, нафта знайшла новий прапор, а платити — знову нам.

У моєму місті так само: зранку — кава, ввечері — пожежа за квартал. Смішно, що це вже розклад дня, а не надзвичайна подія.

«Стіна» Яценюка теж мала захистити кордон — і що? Тепер платить ЄС, а вето все одно з’їдає ті мільярди.

Одного голосу не вистачило. Одного. Хто саме той один, і скільки коштував його голос — у гривнях, в обіцянках, у теплому місці? Бо інакше не зрозуміти, чому Рада так злагоджено підвищує щось собі і так синхронно буксує, коли треба покарати тих, хто вбиває на дорогах. Питання риторичне. Відповіді, як завжди, не буде.

Масштабують виробництво — ну-ну. Поки знову не виявиться, що масштабували звіти. Скінчиться черговою ніччю під сиренами.

Якщо там майже немає військ, то звідки Іскандери й С-400? Без супутникових знімків це виглядає як заклик потренуватися на папері.

Зростає, а хто за це платить?

Тридцять мільярдів на папері — ще не гроші. Де терміни, передоплати й імена тих, хто реально платитиме?