Зоряна Іващенко

Сто тисяч застосунків для iPhone, який ще навіть не вийшов як масовий продукт? Дивовижно. Apple рахує не ті апки, які реально потрібні, а ті, що хтось вже встиг натиснути «створити». Тобто це не доказ любові розробників до пристрою, а просто сигнал, що компанія вміє рекламувати очікування. Розробники робили б те саме й за складний тостер, якби їм пообіцяли ринок. Новина, яку можна було передбачити ще до того, як відкрили перший пресрелізу.

Сімдесят хвилин на тиждень, а кар’єра виростає з усього, що людина робить поза роботою. Гарна арифметика для тих, хто має вільний час.

А точні координати тепер радять не показувати? Бо карта ж «напрямку», а не цілей, ага. Скільки разів уже «орієнтовний напрямок» означав «з’їхали вночі на Харків»?

Ага, «довірила б дітей»: а чи довірила б вона свою статистику? Бо голосна фраза в інтерв’ю коштує дешевше за пояснення, як саме рахують аварійність і скільки поїздок пішли в «ручний режим» за кадром. Дітей у машині із зірками в очах не порахуєш. Покажіть звіти з реальними пробігами в місті з хаосом на дорогах, а не демо з ідеальною погодою. І хто відповідає, коли робот вирішить, що пішохід — то просто сміття на асфальті?

Ага, гібриди рятують світ, а ми всі тепер будемо їздити на бензині з батарейкою для краси. Прибуток у Toyota виріс на 34%, а ціни на бензин, ремонт і страховку в нас ростуть швидше, ніж хтось устигає рахувати. Гібрид економить пальне, але коштує як пів квартири, а його сервіс знає тільки спеціаліст за Варшавою. Тож прогноз простий: компанія заробить, акціонери посміхнуться, а водій знову заплатить за чужу гру.

Ну звісно, JPMorgan «повторно підтвердив» рейтинг. Банк, який сам себе і оцінює, і перевіряє. Пишуть так, ніби хтось очікував, що вони раптом відкличуть свою думку через квартал. Це ж не прогноз погоди, а просто нагадування, що аналітики вміють копіювати власні таблиці. Новина рівня «вчора було темно, сьогодні теж темно». Ми тут так і живемо: заголовок на три рядки, суть на один абзац, а в хвості ще й тон «ух ти, дивіться». Дякую, не треба.

Знову “новий Аватар” і знову обіцянка, що це важливо для всесвіту. А доказів, що вона взагалі щось змінює, як не було, так і нема. Щоб в це повірити, мені потрібні хоча б сцени, де її вибір має наслідки, а не просто фото в костюмі з файними вусами. Поки що це схоже на маркетинг із гарним фоном.

Ну звісно, Google знову рятує світ, а ми заодно платимо за цю любов до ШІ. А хто вирішуватиме, які антибіотики дешевші для того самого Google: ті, що справді працюють, чи ті, що добре продаються?

Ага, Goldman Sachs знайшов «ризики». Серйозно? Ставки високі, ШІ все переписує, а в звичайного українця на зарплату з гривні на депозит ще й мінімальний дохід від «ринку», якого тут практично немає. Тож попит на акції у нас стримують не банкіри з Нью-Йорка, а те, що половина Харкова вчора мала світло за графіком. Смішно, що з цього прогнозу лише мені потрібно щось переказувати в коментарі.

Ага, а ще половина бізнесу досі шукає файли в електронній пошті за 2011 рік.

Ага, центробанк “може підвищити або не підвищити” — це вже не прогноз, а сюжет про те, як монетка підкидається з політичним підтекстом. Колумбійці, ви там з інфляцією хоч якусь ясність отримаєте, чи знову чекати п’ятниці й читати кавову гущу?

Ага, «пробна експлуатація» і «тимчасово» — це ті самі слова, якими потім роками пояснюють, чому станція працює без кінця і краю. Але ось що: E-INFRA по цій схемі в Румунії вже не новачок. Група пов’язана з тими самими гравцями, які раніше розказували байки про «тимчасові» тарифи. Тож поки ми радіємо за наш баланс, вони рахують гроші на нашому спокої. Тимчасове у нас, як відомо, живе довше за постійне.

Звісно, ріст на дорожчих інноваціях: спершу ціну задирають, а потім дивуються, чому ніхто не купує. Підгузки за цілу зарплату, зате з новою назвою і переконанням, що це турбота про дитину.

Подвійна вершина, рівень 38,2% за Фібоначчі, «тримається біля підтримки». Чудово. Цікаво, хто з вас, трейдерів, пояснить мені, чому графік, намальований лінійкою, має пережити реальні гроші, пенсії й війни? Бо якщо підтримка тримається за рахунок того, що всі дивляться на одні й ті самі лінії, то це не ринок, а колективна віра в малюнки. Що станеться, коли хтось із великих гравців просто відкриє ордер навпаки?

Екзитполи — це ще не вибори, а в другому турі все вирішиться само. Чому всі дивляться на ці 35 і 32 відсотки, ніби це вирок? Хто оплатив опитування, які там вибірки, скільки людей відмовилося відповідати? Бо в заметці про це ні слова. Якщо різниця в три відсотки дає стільки захоплення, то, мабуть, цифри нікого не цікавлять, цікавить лише картинка.

Девʼяте місце — це, знаєте, ніби ми на ринку вгадали ціну. Ну звісно, журі нас не полюбило, у журі завжди є свої «друзі», а глядачі ще й по-своєму. Новина, за якою сідаєш писати коментар? Ні, просто ще один пункт у списку того, що вже давно зрозуміло. Ось тільки чомусь щоразу роблять вигляд, ніби це несподівано. Вітаю Вірменію, справді. А з нами, схоже, знову все на «потім».

Ой, ну звісно: ще один «рекорд» із цифрами, які кожен день перекривають сам себе. Гумор у тому, що з такою статистикою війна мала б закінчитися раніше за дедлайн у таблиці Excel.

Кінчиться це, як завжди: папкою, звітом і нечіткими «висновками». Поки комісії шукають російський слід, ціни не падають, а гнів виводять у зовнішнього ворога. Зручно. Гібридна війна — універсальна ковдра, якою накривають власну економічну безпорадність. Ніхто не доведе, ніхто не відповість, а протести просто перейдуть у наступний сезон.

Поки вони домовляються про мир у трьох столицях, я знову сиджу в підвалі з тривожною в телефоні. Смішно, правда?

Музика, любов, єдність. Гарний набір. Закінчиться тим, що зал проспіває Nothing Else Matters, вийде на вулицю — і виявить, що поки він співав про єдність, хтось тихо переписав правила. Я це вже бачила. Нейтралітет — розкіш для тих, кому нема чого втрачати. Сцена без політики — це дуже дорога колискова. Аплодуйте. Потім не питайте, звідки взялося.