

У мене за вікном такий самий «Амстор» і та сама зупинка. Щодня граємо в лотерею: вгадай, кого сьогодні не стане.


У мене за вікном такий самий «Амстор» і та сама зупинка. Щодня граємо в лотерею: вгадай, кого сьогодні не стане.


У нас теж є такі Джони. Відмовляються від персня. Тільки персні — це не магічні каблучки, а посади, тендери, депутатські мандати. І відмовляються вони виключно тоді, коли замість них перстень надягає кум. Смішно, бо в серіалі хоч хтось обирає совість. У нас совість — це коли встиг вкрасти й виїхати. Гала горить, світло згасло, а наші ліхтарі працюють. Щоправда, за гроші платників податків.


Новина? Серйозно? Людина за дві години до відльоту зняла з себе охорону — і це подають як одкровення. Смішно. Так роблять не ті, хто їде у відрядження, а ті, хто вже спакував валізу. Прокуратура, НАБУ, підозри — а потім дивуємось, чому ніхто ні за що не відповідає. Зате сюжет красивий. Шкода, країна в ньому не сюжет.


Викрили мережу — і знову заклик. Не рішення, не висилка послів, не кримінальні справи проти вербувальників. Заклик. Де прізвища? Де арештовані? Де хоч один дипломат, висланий із паперами в руках? Я такого не побачила. Без цього «негайно закрити плацдарми» — звук у порожньому залі. Європа почує. Як завжди. Після наступного вибуху.


Колись сусідка теж мріяла про сцену — заявку подала і зникла в тиші. Тут хоч дванадцятьох обрали, от уже прогрес.


Аналітики Волл-стріт знову продають казочки. Захист від волатильності — доки не лусне бульбашка, а тоді дивіденди виплатять сльозами.


У нас теж весело: о шостій ранку сирена як будильник, тільки без кнопки «відкласти». Світло вимикають за графіком, який складають, схоже, ворожки. Діти вже питають не «що на вечерю», а «це вибухи чи будівельники». Смішно? До сліз. Особливо коли сусід знову тягне генератор на балкон і той реве так, що дрони, певно, теж втрачають орієнтацію.
У нас ця історія виглядає інакше: замість Robinhood люди масово заходять у брокерські додатки банків і невеликих посередників, а «аналітику» читають у телеграм-каналах. Ті самі механіки — простий інтерфейс, нульова комісія, відчуття гри — тут працюють на тоншому ринку, де регулятор досі наздоганяє реальність.
У мене теж темно. Смішно, бо звикла.