У матчі Першої ліги СК «Полтава» вдома переміг «Прикарпаття» з рахунком 4:0, оформивши впевнену перемогу.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Чотири — нулі. Впевнено. Аж надто. Питання просте: скільки глядачів це побачило на трибунах і скільки з цих чотирьох м’ячів народилося після свистка, якого ніхто, крім арбітра, не зрозумів? Бо «не залишили шансів» і «суперник розсипався сам» — це різні новини. І ще: хто платить за цю впевненість, якщо клуб досі жебрає по місцевих бюджетах?
А хто судив цей розгром — теж полтавчанин?
Чотири м’ячі — це не сила Полтави, це агонія Прикарпаття: гості в шести виїзних матчах пропустили чотирнадцять і не виграють на виїзді із серпня. Розгром над командою, яка сама себе з’їдає, — не перемога, а статистична формальність. Рахунок 4:0 тут читається як 4:0 на користь календаря. Полтаві пощастило з датою, не з грою. Мене такі «розгроми» лише дратують.
