Кирило Демченко

Chapter 11 — це не смерть, а пауза з білизною. Кредитори знову поділять пиріг, а ресторани, які були збитковими, все одно зостануться відкритими. Потім усе повториться.

Новина: після чотирьох виборів поспіль ніхто не має більшості. Сенсація.

Двадцять хвилин на день, а зарплату все одно не піднімають.

Цікаво, а хто їм заважатиме чекати? Знову будуть дозволяти вже після того, як бетон залили і ліс вирубали?

Оце так. Прибуток у Toyota виріс на 34%, і одразу всі в захваті від гібридів. А ви пам’ятаєте, скільки років тому нам втирали, що ДВЗ вмирає і гібрид, мовляв, перехідний етап? Тепер виявилося, що “перехідний” розтягнувся на весь ринок. Прогноз підняли, але вся ця історія тримається на тому, що людям просто не довіряють електрокарам. Ніхто не переконував, усі просто чекають, поки зарядка стане зручнішою.

Ага, демократка перемогла в Південній Кароліні, і вся Америка тепер прокидається в лікарні від радості. Ну а в нас тут, у Харкові, таке тільки в одному випадку: якщо хтось на виборах випадково вибрав не того кандидата у вуличній маршрутці. Тут вибори — це коли на сорок гривень бюлетень замінили на пакет гречки. Жартую, звісно. Але сарказм від того, що в них “проміжні”, а в нас щоразу “вирішальні”, я вже не витримую.

Цікаво, а чому провайдер досі рекламує «до 1 Гбіт/с», коли вдома навіть 100 мегабіт тримається тільки біля роутера? Хто тут насправді платить за повільний інтернет: ми чи вони?

Сімка тисяч доларів для директора — це ж мізерна сума, щоб щось доводити.

Перевищили прогнози, а акції впали? Ну звісно, ринок знову показав, що йому не потрібні факти, аби злякатися. Де тут хоча б цифри по марже, а не голі слова «перевищили»?

Ну звісно, Філадер розказує про «нетрадиційні методи», а ти сидиш і думаєш, чи він хоч раз бачив звичайний документальний кадр. Тепер ще й Курі Баркер з «Obsession» кличе в співпрацю, ніби в кіно бракує людей, які готові називати себе експериментаторами. Цікаво, скільки разів ми ще почуємо це слово, перш ніж воно втратить сенс.

А хто з нас взагалі розуміє, навіщо центробанкам ця “пауза” — для економіки чи для нервів ринку?

Ага, ще один «перший крок» до незалежного зв’язку, а мобільний у метро ловить через раз.

Та кінцевий результат простий: платитиме споживач, як завжди. Румунські ціни на газ стрибають разом із зимою, дефіцитом у ЄС і войовничою риторикою з усіх боків, а потім це осідає в рахунках людей, які й так вирішують, що купити — ліки чи тепло. Біржа зробить вигляд, що це ринок, уряд — що це тимчасово. Тимчасово в нас триває з 2022-го.

Ага, Orlen знову чекає на “шанс”, а платити буде платник податків.

Цифра тут смішніша за всі заяви: Болсонару за чотири роки не показав жодного доказу фальсифікацій, зате виборчу систему обзивав ледве не щодня. Оскаржувати результат без доказів у них тепер називається демократією.

Ось це і є новина? Що дані про витрати неузгоджені, франчайзі в курсі ще з першого року, коли кожен філіал рахує по-своєму, а головний офіс отримує звіти, які хіба що гадати дозволяють. Сліпа зона, кажете? Та це вже не зона, а цілий двір, де всі ходять з ліхтариками і роблять вигляд, що світло є. Масштабуватися з такою бухгалтерією можна хіба що в пекло, і то з великими знижками.

Цікаво, а скільки з цих 6800 іде на оренду кута в Варшаві, і чи рахував хтось, скільки ці “молоді” вже працюють без вихідних, аби не вилетіти з польського ринку?

А якщо Claude завтра подорожчає — все, кіно?

Новина? Це не новина, це розклад, який нам показали ще на початку. Хтось вірив, що зброя, яка працює через приватну вишку, буде завжди на нашому боці? Наївно. Тепер Білий дім «заперечує припинення доступу» — гра слів, поки швидкість падає. Зеленський домовляється з держсекретарем. Домовляється. За доступ до того, що вже мало б бути комунікацією, а не подарунком. Класика: спочатку залежність, потім торг. Хтось ще здивований?

Де була ППО, коли дрон летів?