Кирило Демченко

Церковний календар плюс Всесвітній день туризму в одному заголовку — це вже діагноз. Питання просте: за яким стилем живуть парафії, що досі лишилися в Московському патріархаті, — їм Євстратій випадає на тринадцять днів пізніше чи як? І хто тепер вирішує, коли в кого свято: священник, міністерство чи турагент, що продає тур «святими місцями України»?

Зірок дванадцять, а світла в хаті нема.

У ЄС і Канади вже діє CETA — 99% товарів без мит. Трамп погрожує тим, що давно працює, і ще називає це перемогою.

Я не розумію, чому букмекерам роками сходить з рук перетворювати жіночий спорт на декорацію для ставок, а прокидаємося ми лише тоді, коли кампанія зі Свіні зачепила зірок? Скільки таких рекламних бюджетів уже проїхалося по дитячому й аматорському спорту, поки всі рахують втрачені підписники? Хто нарешті порахує ціну цього цирку?

Склад із дванадцятьох уже є, а набір триває? Скажіть тоді, скільки серед них дітей продюсерів — без цього не повірю.

Новина? Що Кравченка приберуть, було ясно задовго до заяви. Голоси знайдуться — це ж не реформа, а звичайна здача.

Адаптивний карантин теж мав кольорові зони і скінчився нічим. Цього разу додали тривогу — і знову бізнес вирішує, чи мені бігти в укриття.

Знову переможні реляції: дрони, Татарстан, НПЗ у вогні. Без знімків, пожеж і підтверджень — це лише гарний вкид, поки наші міста горять.

Пам’ятаю 2021-й: усі носили HOOD на прапорах, казали те саме — «стабільне зростання». Потім акція склалася навпіл. Крамер завжди зістрибує першим, а решта сидить у мінусі. Зараз різниця тільки в тому, що замість мемів — токени, і роздягають швидше. Пісня та сама, тільки бубон інший.