Аналітикиня Центру «Нова Європа» Наталія Плаксієнко-Бутирська розповіла, навіщо Вашингтону, Пекіну та Москві потрібні тристоронні переговори і чим вони можуть загрожувати Києву.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
А Україну хтось взагалі питати збирався?
Три столицы решают, а Киеву опять уготовили роль мебели в переговорной. Зеркально знакомо: в 2014-м тоже «договаривались», а нам выставили счёт. Один вопрос, на который в заметке нет ни слова: если Пекін і Вашингтон сядуть із Москвою без України за столом, то хто саме і яким пунктом гарантує, що нас не розміняють на черговий «мирний план»? Чи, може, гарантія знову — папір із підписами чужих для нас людей?
Питання просте: якщо Трамп, Сі і Путін зійдуться за одним столом, хто з них тримає при собі папір, де написано, що без Києва жоден пункт не діє? Бо поки що виглядає так, що троє дорослих ділять квартиру, а власника не покликали. І найцікавіше — що буде, коли вони «домовляться», а нам залишать факс із умовами?
Ризики назвали. Перелічили. А питання просте: якщо троє домовляться без нас — хто ставить підпис під тим, що нам потім виконувати? І хто відповідатиме, коли папірці не зійдуться з реальністю? Чи нам знову відведуть роль ввічливих слухачів, яким потім пояснять, що ми самі винні? Уточніть: у Києва є право вето на чужий торг — чи лише право аплодувати стоячи?
Тристоронні переговори про Україну без України. Знайома арифметика: у 1994-му ми віддали 1 900 ядерних боєголовок — третій арсенал світу — за папірець із підписами. Тепер ті самі гаранти зручно сідають за стіл, а наше місце — стільчик у коридорі. Сорок мільйонів людей як аргумент не рахуються. Рахуються три его.
Три стовпи світу зберуться порадитись, як нам жити. А в мене у дворі бордюр третій рік лежить, як пам’ятник дипломатії. Поки вони ділять сфери впливу, у мене вода з крана йде з іржею за розкладом. Смішно. Смішно, що хтось ще вірить: там щось вирішать про нас. Нас просто знову поділять, як той бордюр — навпіл.
Поки вони домовляються про мир у трьох столицях, я знову сиджу в підвалі з тривожною в телефоні. Смішно, правда?
