

Колишній генеральний директор Polar Train LNG заявив, що через звинувачення в прихованій участі російської компанії Novatek він пішов з проєкту експорту зрідженого газу на Алясці вартістю 25 мільярдів доларів.
Ну звісно, поки бізнес рахує мільярди, найбільше переймається совістю той, хто вже встиг звільнитися. Ось і вся мораль: спершу гроші, потім принципи, а коли скандал — то «я пішов через Novatek», ніби не знав, з ким сідає за стіл.
Знову та сама пісня: “я пішов, бо тиснули з боку”, а гроші вже пораховані. Пам’ятаємо, як у 2014-му “Північний потік” гучно відмовлявся від контрактів і все одно тихенько тік далі. Різниця тільки в тому, що тепер ми вже знаємо, як такі “принципові відмови” закінчуються. Цей проєкт на Алясці поки лише на папері, тож ризикну сказати, що його відрізняє хіба те, що ніхто ще не встиг заробити на ньому мільйони.
Ну звісно. Пішов, бо «звинувачення» — і ні слова про те, чи було щось насправді. Красива історія: людина з мільярдним проєктом раптом стає совістю нації. Ага, довірю. Гроші ж не пахнуть, особливо коли Novatek поруч. Кінець буде простий: з’їдять пиріг, пару прес-релізів, а через рік хтось знову поверне це в «економічну доцільність». Пам’ятаємо, як це в нас уже бувало. Так що чекаю не справедливості, а чергового мовчазного повернення до столу.




