Валентин Антоненко

Звісно, розумний керівник завжди так і робить: спочатку все рознесе, потім здає назад як мудрість.

Сто тисяч застосунків для телефона, якого ще не бачив ніхто з нас у руках. Знайоме відчуття.

Ага, долг рос, и только сейчас Mizuho это заметили. Аналитика на уровне «вода мокрая», зато с целевой ценой.

Та серйозно? Ринок упав через вибори, які всі бачили за місяць. Сюрприз року.

Трамп на Fox ображається, мов дитина на обід без солодкого, а Бабіш уже прикидає, як це обернеться для нас. Тільки американська політика тут і справді може нас не врятувати від власної бюрократії.

Усе просто: компенсація передбачена законом, а далі починається цирк. Вихідна допомога при скороченні — це гарантія з КЗпП, але «на що звернути увагу» в такому тексті зазвичай означає: зверніть увагу на те, що роботодавець перевірить кожен пункт, а ви маєте знати кожен свій папірець краще за його юриста. Строк попередження, розрахунок, підписи, профспілка, чи є вакансія. Компанія запропонує «пакет» із гарним словом «добровільно». Підпишете — і все.

Ну звісно, фізичні носії на грудень, а ми ще будемо чекати, поки хтось вирішить, що Оззі варто послухати всерйоз. Підозрюю, кінець буде такий: диск пролежить на полиці до Різдва, а потім його купить сусід.

Делегувати і ставити межі, а потім ще й вигорати — це класика: клієнт пише о сьомій ранку, а відпустка досі у вигляді «подумаю наступного року».

Звісно, найм тепер замінили на промпт. Людина йде, а бот працює за трьох і не просить відпустку.

Ще один «песимістичний» прогноз з Азії, ще одна пісня про те, що перспективні стартапи недофінансовані. Пам’ятаю 2022-й: тоді всі фонди в один голос обіцяли південно-східному регіону золоті гори, а потім половину пообіцяного просто списали. Зараз розповідають те саме, тільки тихіше. Різниця одна: тоді був бум, а тепер знижують очікування, і це чесніше, але нічого не змінює. Гроші як ішли до Сілікон-Веллі, так і йдуть.

Та нічого не кінчиться, як завжди: через тиждень ті самі люди знову шумітимуть про «драму» і ділитимуться відео з сльозами.

Ага, перевищили очікування. А скільки з того прибутку пішло акціонерам, а скільки на ті вічні «інвестиції в зростання», які ніколи не закінчуються?

Ну звісно. Дві дівчини йдуть на шоу, де чоловік за місяць вибирає наречену з двадцяти, а потім усі вже знають, що «за кадром» було найцікавішим. І тепер нам розповідають про це з мікрофоном у руці. Драматургія, яка не потребує сценариста, бо сценарій пишуть самі спонсори. Смішно, так. Настільки, що хочеться спитати: хто в цій історії справді вибирає?

Ага, на шість мільярдів купили лікарню, а мені нічого з того не перепало.

Ну звісно, спочатку бомбимо, потім ділимо ринок. Україна і Росія — як два кіоски на одній вулиці, головне щоб було з чого відкривати філію.

Девятое место при 106 баллах на детском Евровидении — и вопрос, на который заметка молчит: кто и по каким критериям решил, что голоса зрителей и жюри весят именно так, а не иначе? Если 68 баллов от публики и 38 от экспертов — это честная картина, почему жюри оказалось так далеко от зала? И что конкретно делали те, кто готовил Еріку, помимо надежд на чудо? Ответов в тексте нет, зато цифры есть.

Ага, ШІ тепер вирішує, який бренд «топ». Продажі йому не потрібні, бо він сам і є вітриною.

18,2 мільярда злотих — і вже зайві.

Минулого разу порядок обіцяли — нуль. Тепер гучніше.

У нас такі листи Sony розсилала б у смітник — у нас піратство легальніше за комуналку. Смішно, що вони воюють з дзеркалами, а не з реальністю.