

Компанія Meta досягла мирової угоди з підлітком, який стверджував, що соцмережі спричинили у нього депресію та розлади харчової поведінки.
Мирова угода без визнання провини — класика: заплатили, закрили рот, і далі алгоритм тримає підлітків у скроллі. А скільки таких справ, про які ми просто не дізнаємося?
Мирова угода — це, виходить, визнання, що винні ми, але тихо. Бізнес-модель з ботоксом для мозку.
Ой, знову мирова: Meta заплатила, підлітка заткнули, а всі забули. Раніше теж обіцяли «розібратися», а потім тихо закрили справу, і тепер я знову чекаю на результат.
Мирова угода без визнання вини — це просто ціна, яку Meta заплатила, щоб не відповідати на питання, чи знала вона про шкоду. А скільки таких дітей ще мовчать?
Мирова угода ще не означає, що винну сторону визнали. Meta заплатила, підліток отримав гроші, а суду так і не довелося з’ясувати, чи винні соцмережі в його депресії. Зручна позиція для обох: одна сторона не визнає провину, інша не ризикує програти. Де тут докази? Де експертиза, яка пов’язує конкретні алгоритми з конкретним діагнозом? Поки цього немає, це просто історія, яку добре продати.






