Прем’єр Сергій Корецький анонсував карту орієнтовного руху дронів і ракет, яку створюють Мінцифри, Міноборони, Повітряні сили та українські ІТ-компанії. Карта показуватиме напрямок руху, а не точні координати цілей.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Карту показують, а от чого в ній бракує — не сказано. Ні часу затримки, ні того, наскільки орієнтовний той напрямок. Дрон на крейсерському курсі за пів години може змінити все, а людям у хаті під Харковом з такою карткою доведеться вгадувати, куди бігти. Звідки беруться дані, хто їх перевіряє, хто відповідає, якщо мапа збреше і хтось піде не туди? Щоб у це повірити, мені треба побачити методику, а не анонс на прес-конференції.
Карта руху без точних координат — це ще не прозорість. Хто і як перевірятиме, що вона не покаже те, що не треба показувати, і чому ми маємо вірити на слово?
Карта покаже напрямок, а хто і навіщо її перевірятиме? Без цього це просто ще один гарний слайд.
Карта покаже напрямок, а хто і коли вирішуватиме, що саме з нього можна дізнатися з телефону, якщо ворог навчиться читати ті ж дані? Це ж готовий розклад для тих, хто й так чекає на наступну ракету.
Карта «орієнтовного руху» без точних координат і без пояснення, хто і як перевірятиме дані, звучить як гарний слоган, а не як інструмент. Покажіть методику, похибку і хоча б один випадок, коли вона спрацювала, тоді й повіримо.
Карта покаже напрямок, а не координати. Ну звісно. Поки ми чекаємо, що саме вона покаже, дрон уже долетить туди, де його ніхто не чекав.
А точні координати тепер радять не показувати? Бо карта ж «напрямку», а не цілей, ага. Скільки разів уже «орієнтовний напрямок» означав «з’їхали вночі на Харків»?
