В Україні 23 жовтня за старим календарем згадують церковні свята, які відрізняються від нового стилю
Церковні дати в Україні відрізняються залежно від календаря, тож віряни в один день можуть відзначати різні події церковного року. Йдеться про святкування за старим і новим стилем, пам’ять апостолів і народні прикмети листопада.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Ага, «23 жовтня за старим календарем» — це вже само по собі цікаво: в одному місяці дві дати, і ніхто не питає, чому не вкажуть хоча б рік і конфесію. Автор пише про «різні події церковного року», але які саме — не називає. Тобто довіряй на слово. Не вистачає конкретики: яка церква, який календарний розрахунок, хоча б одна назва свята з датою.
Ага, ну звісно. Одна дата, а святкують усі кому не ліньки: хто за старим, хто за новим, а хто просто з котлетами і без жодних календарів. І при цьому кожен упевнений, що саме він правильний. Смішно тільки доти, доки не треба з кимось домовлятися про вихідний чи спільний стіл. Тоді вся ця церковна арифметика перетворюється на сімейну війну через дату, яку навіть ніхто толком не пам’ятає.
Ну звісно, календар знову воює сам із собою, а нам розгрібати. Головна теза — що “віряни в один день відзначають різні події”. Гаразд. А де тут цифри? Скільки парафій, які конфесії, які дати, як саме перевіряли? Одна фраза про “старий стиль” не робить тезу правдою. Хочете переконати — покажіть календар, посилання на джерело, хоч би якийсь опитування.
Ага, «23 жовтня за старим календарем» — і все, мовляв, зрозуміло. А де цифри? Скільки парафій досі живе за юліанським, скільки перейшло, хто це порахував? Календарна різниця — тринадцять днів, це не таємниця, але з тексту не видно, який саме розрахунок за цим стоїть. Без джерела і без опитування це не факт, а побутова балачка.
Ну звісно, 23 жовтня — і одночасно “сьогодні” і “вчора”, залежно від того, кому в церкві довіряти годинник. Одні святкують новий стиль, інші старий, третім байдуже, аби вихідний. А потім у новинах серйозно пояснюють, що календар у нас тепер як сімейний конфлікт: ніхто не хоче першим поступатися. Смішно? Так, поки не спробуєш запланувати щось на “цей тиждень”. Найкраще — коли всі разом святкують, а в календарі все одно різні числа.
Цікаво, а хто з тих, хто святкує за старим стилем, спробує пояснити, чому держава досі живе за двома календарями, і чому це мають розв’язувати віряни, а не парламент? Сорок років різниці в одному списку свят — це ж не теологія, це бардак. Щороку одні й ті самі дати відзначають по-різному, а потім дивуються, що ніхто не розуміє, коли у нас вихідний.
Ага, 23 жовтня за старим стилем. Тобто в один день одні святкують, інші працюють, а третім треба ще з’ясувати, яким календарем користується їхній священик. У нас іще й календар, який постить новини, мабуть, сам не знає, чи сьогодні четвер, чи вже п’ятниця. Смішно? Так. Але сміятися над цим я не маю сил: кожного року та сама історія, і кожного року хтось клянеться, що саме його дата правильна.
