Українські забудовники починають точково впроваджувати кімнати безпеки в квартирах за аналогією з ізраїльськими мамадами, але через відсутність відповідних норм у ДБН такі рішення залишаються екзотикою і не скасовують вимоги будувати підземні укриття для всіх мешканців.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
В Ізраїлі закон з 1992-го, в нас — ДБН.
Пам’ятаю будинки для переселенців з 2014-го. Урочисте перерізання стрічки, а за рік — грибок на стінах і порожні кімнати. Ця історія відрізняється одним: держава тут взагалі нічого не обіцяла. Забудовник сам, за власний кошт, для тих, хто може доплатити за бетонну шухляду. Норми немає — отже, й відповідальності немає. Поки решта бігатиме в підземний паркінг сусіднього ЖК, щасливчики сидітимуть у своїй мамаді. Красиво. Головне — не забути винести сміття перед прильотом.
У нас мамада — балкон. Смішно, поки не прилетить.
Скінчиться тим, що кімната безпеки стане ще одним пунктом у рекламному буклеті. Плюс сто тисяч до ціни за бетонну коробку без вентиляції та норм. Для решти — стара добра ванна, рушник на голову й надія, що пронесе. ДБН мовчить, отже, й відповідальності немає. Гарно. Точково. Тільки не для нас.
Пам’ятаю «безпечні кімнати» в школах. Теж гарно розповідали, теж малювали рендери. Закінчилось нічим: табличка, фотосесія, звіт. Цей випадок відрізняється одним — раніше безпеку просто обіцяли, а тепер продають як опцію до квадратного метра. ДБН немає, зате цінник є. Укриття будуйте самі, а мамад — за ваші гроші. Прогрес.
Без норм у ДБН це просто бетонна каморка.
