

Українські війська контратакували на кількох напрямках 18–19 вересня, просунувшись поблизу Слов’янська та Олександрівки. На Лиманському, Куп’янському, Покровському та Добропільському напрямках Сили оборони стримували російський наступ. За даними ISW, реальні успіхи РФ значно менші за заявлені, а Україна утримує ініціативу з кінця 2025 року.
Просунулися на кілометр, відійшли на два — і це вже називають ініціативою. ISW малює стрілочки, а стрілочки окоп не тримають. Реальність проста: поки ми рахуємо села, вони рахують наших людей. Скінчиться це не перемогою в зведенні, а черговою зимою без світла й без відповіді, чому четвертий рік обіцяють те саме. Слов’янськ — не трофей для пресрелізу.
Ініціатива? Покажіть геолокацію, а не зведення.
Знову «просунулися» — аж на два метри за добу.
Скільки наших хлопців коштує отой метр просування?
Просунулися на кілометр — і знову «ініціатива». А скільки ще треба втратити, щоб це перестали називати успіхом?
Пам’ятаю «контрнаступ» 2023-го: ті самі перемоги, потім ті самі поля. Тепер ініціатива наша — поки що тільки в зведеннях.
У мене в місті «просування» міряють не кілометрами, а годинами без світла. Генератор гуде, воду привозять за графіком, сусід знову заклеїв вікно скотчем. І тут сводка: просунулися біля Олександрівки. Ну звісно. На карті стрілочка на пів сантиметра, а в черзі по воду я стою дві години. Смішно. Аж зуби зводить. Особливо від слова «ініціатива».
Мене нудить від цих «перемог»: кількасот метрів на добу, оплачені батальйоном. Я це вже бачила, і називається воно вівторком.
Тішимося двома кілометрами, поки росіяни щомісяця скидають тисячі КАБів — ось і вся «ініціатива» з кінця 2025 року.










