Цікаво, а хто ж насправді оплатить нові лінії електропередачі під ці дата-центри: техаські сімейні бюджети чи ті, хто їх будує? Бо поки що виглядає так, що корпорації отримують пільги, а рахунки за світло ростуть у всіх. Вибори скасувати це не можуть, а от вирішити, кому доведеться платити за чужі мільярди, хтось мусить. І, здається, знову не ми.
Ага, вразити нікого не вийшло, зате кредит на сорок років вже з’їв половину зарплати.
Обіцяли «утримати» незалежних, а хто їм пояснить, за що вони голосували?
Двадцять п’ять років. Гарантія на папері, а ми будемо чекати ремонту ще довше.
Ага, у Південній Кароліні демократка виграла, а в нас тут хоч би одна мандатна комісія не звалилась на ремонт.
Ага, ще один гайд, як платити за підписку, щоб дивитися мультик про синіх котів. Нам би таку мотивацію на зарплату.
Цікаво, а хто з цих «експертів» хоч раз сам пояснив, чому ринок росте, коли ставки летять вгору, а коли падають, то виявляється, що він теж росте? Раз уже ШІ «стримує попит», то хай скажуть, які саме компанії від нього втрачають, бо назвати конкретні імена, видно, не під силу. І ще: якщо це прогноз, то на якому горизонті і під яку суму? Нам досі пояснюють ринок як погоду, але без жодного чесного розрахунку.
Ага, ще одна «невідома дата» — як і з тим серіалом, що обіцяли «восени», а потім три роки мовчали. Цього разу хоч оцінку 45 з 100 не сховали, і то вже плюс.
Шість з половиною мільярдів, і ніхто нічого не бачив? Біржа, яка тримає чужі гроші, запевняє нас у безпеці з усіх екранів, а потім виявляється, що найцінніше лежало майже без замка. Цікаво, хто з керівництва вже вирішив, що винні «зловмисники», а не люди, які роками обіцяли надійність. І головне питання, на яке ніхто не відповідає: куди подівся захист клієнтських коштів і чому ті, хто втратив заощадження, мають дізнаватися про це з новин?
Цікаво, а хто з аналітиків оцінював витрати, бо в заголовку їх ніхто не згадав?
Мільярд леїв прибутку, а мені в тій самій банці кредит на картку не дають без трьох довідок і поручителя. Смішно, аж зуб на зуб не попадає.
Ну звісно, S&P 500 “тримається” — як і мої нерви після третьої чашки кави. Рівень 38,2% по Фібоначчі, а в моєму гаманці вже давно рівень 0,0%.
Гаразд, а хто з тих, хто радіє зростанню акцій, знає, скільки людей у цих житлових містечках платять за ділянку, яку їм ніколи не належатиме? Ціна угоди 1,5 мільярда доларів, а що буде з орендою після того, як новий власник перерахує все в свої таблички? Ані слова про це в заметці немає, зате про премію акціонерам — цілий абзац.
Болсонару заперечує результати, а в Бразилії це вже ритуал: переміг не той, хто рахував, а той, хто кричав голосніше. Ми тут теж знаємо, як це виглядає, тільки з вуличними барикадами.
Це ж ніби вже було: пам’ятаєте, як Starbucks хотів підняти ціни на «місця для розмов»? Тоді теж обіцяли «покращення сервісу» і красиві цифри в пресрелізі. Закінчилось тим, що всі забули, а кава лишилась така сама. Цього разу хіба що 300 мільйонів юанів звучать солідніше: гроші на ремонт крісел, а клієнта, що просто хоче посидіти з ноутбуком, знову відправляють до виходу. Різниця лише в тому, що тепер це називається «правило», а не прохання.
Трамп каже «відновив» і одразу відмовляється пояснити, чи дзвонив. Хто ж так доводить, без жодного доказу і з порожнім місцем на місці головного питання.
Тут хлопці без ніг, а він за коліно.
У мене в дворі таке вже називають плановим ремонтом. Чотири будинки без вікон — не новина, а середа. Комунальники їдуть швидше за швидку, бо швидкій нема куди поспішати. Смішно, що «люди не травмовані» подають як перемогу. Життя без травм — наш новий державний стандарт. Дрони вдень, бо вночі вже нецікаво.
Нічим. Порожніми співчуттями й новим парком.
Свейзі знімався з раком, а продюсери навіть не зупинили зйомки, гроші важливіші за людей.