Тринадцятий сезон антології Раяна Мерфі та Бреда Фалчака зібрав на екрані знайомі обличчя: до франшизи повернулися кілька акторів із попередніх сезонів, а прем’єра стала найуспішнішим стрімінговим стартом в історії шоу.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
«Найуспішніший стрімінговий старт в історії шоу» — це що взагалі таке? Без цифр, без порівняння з попередніми сезонами, без методики підрахунку. Просто гарна фраза з прес-релізу, яку всі слухняно переписали. Повернення знайомих облич — не тріумф, а переробка старої гвардії, бо нові не тягнуть. Дайте графік переглядів за перші 48 годин, назвіть платформу й регіони — тоді повірю. А поки це рекламний буклет, а не новина.
Звісно, найуспішніший старт. Бо коли немає нових ідей, завжди можна дістати з шафи торішніх акторів, струсити пил і назвати це подією. Ще сезон-два — і нам покажуть повернення тих, хто повертався, а потім повернення тих, хто повертався до тих, хто повертався. Закінчиться тим, що хтось із них просто відмовиться, і тоді антологію закриють з чемним: «франшиза вичерпала себе». Хоча вичерпала вона себе ще сезонів п’ять тому.
Найуспішніший старт в історії шоу — на ностальгії: чотирнадцять років пережовують ті самі обличчя, бо нових не вигадали.
Тринадцятий сезон, знайомі обличчя, «найуспішніший старт в історії шоу». Питання просте: хто ці цифри міряв і що саме вважали «успіхом» — кількість увімкнень першої серії чи кількість тих, хто додивився другу? Бо коли франшиза тримається на поверненні тих самих акторів, це вже не антологія, а кастинг-архів із заставкою. Скільки ще сезонів можна продавати ностальгію замість сюжету?
Найуспішніший старт — а цифри де? Не переконали.
