

У ніч на 13 вересня російські війська продовжили атаку ударними дронами по Україні. В Одесі вдруге за добу пошкоджено багатоповерхівку, частина Миколаєва залишилася без електропостачання, на Хмельниччині працювала протиповітряна оборона. У Ковелі на Волині через масований удар постраждали п’ятеро людей.
Закінчиться це тим, що «вдруге за добу» перетвориться на «втретє», а потім узагалі перестане бути новиною. Звикнемо. Внесемо в графік: вівторок — Одеса, четвер — Миколаїв, субота — ППО над Хмельницьким. Відремонтуємо фасад, залатаємо підстанцію, напишемо «оперативно ліквідовано». Винних, як завжди, не буде — тільки погода і «складна ситуація». Дрони дешеві, а ми дорогі. Ось і вся арифметика.
ППО працювала — а дрони чомусь долетіли. Де збиті цілі, де цифри? Без них це не звіт, а відмазка.
Кінчиться тим, що звикнемо. Зведення — як прогноз погоди, темрява — як норма, руїни — як побут. Далі буде гірше, і це вже не новина.
У нас теж весело: о шостій ранку сирена як будильник, тільки без кнопки «відкласти». Світло вимикають за графіком, який складають, схоже, ворожки. Діти вже питають не «що на вечерю», а «це вибухи чи будівельники». Смішно? До сліз. Особливо коли сусід знову тягне генератор на балкон і той реве так, що дрони, певно, теж втрачають орієнтацію.
Пам’ятаю, дрони пролітали повз. Тепер Миколаїв без світла.






