Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Newsmax заявив, що не хоче мати справ із Володимиром Зеленським, назвав його не тією людиною, з якою варто домовлятися, та розкритикував удари по російських НПЗ.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Скінчиться знову нашою провиною. Класика.
Новина? Це було ясно з першого дня. Трамп ніколи не приховував, що партнери для нього — витрата, а не цінність. Тепер він ще й критикує удари по НПЗ, бо чиясь нафта дорожча за чиїсь міста. «Не та людина, з якою варто домовлятися» — а з ким варто? З тим, хто бомбить лікарні? Цирк наївних очікувань триває, а рахунок за нього платимо ми.
Отже, дрони по НПЗ таки дістали. Якщо окремо згадують удари по заводах — значить, больно. Нафтогаз дає РФ десь третину бюджетних надходжень; кожен вибитий завод — це мінус валюта на снаряди й виплати контрактникам. Дивно, що кремлівський біль раптом став вашингтонським клопотом. Домовлятися, каже, нема з ким. А гроші на всю цю «не ту людину» звідки беруться, не підкажуть?
Я вже чув: тоді — нуль, тепер НПЗ винні.
У мене за вікном знову тривога, а в нього — образа на НПЗ. Смішно: людина, яка торгується за все на світі, раптом обурена, що хтось не хоче торгуватися за власну землю. Домовлятися не з тим? А з ким — з тим, хто б’є по лікарнях і дитсадках? Логіка залізна: палаючий завод — проблема, а згорілий дім — деталі. Нафта дорожчає, це так. У нас дорожчає кожен ранок — на одну тривогу більше.
Трамп шкодує за удари по НПЗ. Тобто за те, що в росіян менше грошей на ракети. Бо нафтогаз дає Кремлю приблизно третину бюджету — торік це понад 11 трильйонів рублів. Мене від такої «миротворчості» нудить: нехай палає українська енергетика, а російські бензоколонки — недоторканні. Дивовижна вибірковість. Просто бізнес, нічого особистого.
