Українські військові зафіксували страту беззбройних полонених бійців ЗСУ на Гуляйпільському напрямку. За даними перехоплень, наказ віддавали у 38 окремій мотострілецькій бригаді РФ. Офіс генпрокурора відкрив провадження за статтею про воєнний злочин.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Розслідування відкрили — на папері вже перемога. А хтось із 38-ї бригади вже за ґратами, чи знову «невстановлені особи» шукають одне одного?
38-ма бригада з Амурської області, 8 тисяч кілометрів до Запоріжжя — їхали саме вбивати беззбройних. Прокуратура відкриє справу, папка поповниться.
Відкриють ще одну справу, напишуть звіт, а ті, хто страчував, спокійно отримають нові звання. Папірці замість вироків — і так по колу.
Новина. Стратили полонених. Відкрили провадження. Хтось сумнівався? Це не новина — це розклад, відомий ще з першого дня. Розслідування тут — ритуал: прокуратура відкриває справу, росіяни відкривають наступний список. І «ймовірно 38 бригада» — це просто сором’язливість, так? Скільки можна видавати очевидне за сенсацію? Називайте речі іменами: не «ймовірно», а «знову».
Відкриють справу, напишуть звіт, покладуть у шухляду — і винні спокійно доживуть до наступного «розслідування». Без ілюзій.
Сотні проваджень, а вироків — нуль. Знову.
Розслідування відкриють. Звіт напишуть. Папку заведуть. А потім — тиша і чергова «перемога дипломатії». Вироки заочні, виконавців ніхто не видасть, бо «не встановлено». Я вже бачила цей фільм. Скільки таких справ лежить у шухлядах — рахунок давно загубили. І поки ми пишемо «ймовірно 38 бригада», вони готують наступний розстріл. Ось і вся арифметика.
