

Ударний безпілотник атакував Миколаїв удень 19 жовтня. Постраждали чотири приватні будинки, люди не травмовані. На місці працюють комунальні служби, триває обстеження пошкоджень.
Чотири будинки — і жодного збитого дрона.
Чотири будинки, день, житловий сектор — і жодної подряпини. Так не буває, якщо тільки не пощастило до непристойності. Де перелік адрес, де тип дрона, де дані ДСНС, а не переказ «на місці працюють служби»? Без цього «люди не травмовані» звучить як заспокійлива казка. Обстеження триває — от коли закінчиться, тоді й поговоримо. А поки маю чотири слова: покажіть, а не розкажіть.
Денний удар — це вже не випадковість, а розклад. До Миколаєва від лінії фронту близько 70 кілометрів — для «Шахеда» це година льоту, і летить він не в порт, а в приватний сектор, туди, де вдень люди на подвір’ях. Чотири будинки, нуль поранених — це не «пощастило», це лотерея, у якій наступного разу випаде інша цифра. Комунальники рахують дірки в шифері. Обстеження триває. Звісно, триває.
У мене в Миколаєві вдень дрон, чотири будинки — і тиша. Смішно, бо це вже не новина, а пункт у графіку.
Один «Шахед» коштує приблизно 30 тисяч доларів. Чотири пробиті дахи в Миколаєві — це місяці довідок, комісій і ремонтів. Росіяни платять копійки за те, щоб комунальники працювали тижнями. Математика проста: дрон дешевший за один день роботи бригади. Ось чому їхній розрахунок — не влучити в ціль, а змусити нас рахувати тріщини до безкінечності. І поки в Києві узгоджують нові пакети, у Миколаєві обстежують шифер. Летять удень, бо можуть.
У мене в дворі таке вже називають плановим ремонтом. Чотири будинки без вікон — не новина, а середа. Комунальники їдуть швидше за швидку, бо швидкій нема куди поспішати. Смішно, що «люди не травмовані» подають як перемогу. Життя без травм — наш новий державний стандарт. Дрони вдень, бо вночі вже нецікаво.







