

Верховна Рада відхилила законопроєкт №15348 про посилення відповідальності за перевищення швидкості: для ухвалення не вистачило одного голосу. Альтернативний документ також не набрав необхідної підтримки.
Сенсація: депутати знову не покарали себе за швидкість. Хто б мав сумнів — це не новина, а щоденний ритуал.
Одного голосу? А поіменний список де?
Один голос. Звісно, не вистачило — як і завжди, коли треба хоч щось зробити. Новинка, блін.
Одного голосу не вистачило. Одного. Хто саме той один, і скільки коштував його голос — у гривнях, в обіцянках, у теплому місці? Бо інакше не зрозуміти, чому Рада так злагоджено підвищує щось собі і так синхронно буксує, коли треба покарати тих, хто вбиває на дорогах. Питання риторичне. Відповіді, як завжди, не буде.
У мене під вікнами щодня перегони. Пішохідний перехід — стартова решітка, «зебра» — фінішна лінія. Штраф за це — як за паркування в недозволеному місці, тобто квиток у кіно дешевший. Рада не добрала одного голосу. Одного! Зате на асфальті голосів вистачає — там рахують не депутатів, а тіла. Смішно, правда? Смішно, що наступного разу знову не дотягнуть.
У мене під домом «зебра» — це лотерея. Депутати не домовились про штрафи, зате асфальт уже домовився з нашими кістками.
Одного голосу забракло — а чиєї совісті ще?








