

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не хоче, аби країну втягнули у військовий конфлікт через п’яту статтю Північноатлантичного договору. Він також анонсував візит до Києва 18 вересня для зустрічі з Володимиром Зеленським.
Закінчиться тим, що Фіцо приїде до Києва, потисне руку — і далі торгуватиме газом. Стаття п’ята, як завжди, виявиться паперовою.
Слова дешеві. Де гарантії, а не балачки?
Стаття 5 за всю історію НАТО спрацьовувала рівно один раз — після 11 вересня, і то заради Афганістану. Словаччина ж віддала свої єдині МіГ-29 у 2023-му і досі не має жодного бойового літака. То кого утягувати? Бригаду без авіації, без ППО, з 19 тисячами військових. Рятує країну від загрози, якої немає, — зате як голосно.
Закінчиться це, звісно, подарунком Кремлю.
У нас і без статті п’ятої вже весело.
Схожий випадок я вже бачила — Орбан і шведська заявка в НАТО. Місяці погроз, вето, ультиматумів, а потім підпис і спільне фото. Порожній шантаж, який коштував лише часу.
Різниця в тому, що Фіцо торгується не за крісло в Брюсселі, а за власний рейтинг удома. І їде до Києва 18 вересня не слухати, а виставляти рахунок. П’ята стаття тут ні до чого — просто зручна декорація.
Де підтвердження? Без нього — лише черговий фарс.








