

Президент США Дональд Трамп підписав законопроєкт HR 5334, відомий як «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. Документ дозволяє вводити мита до 100% для країн, які купують російські нафту й газ, та до 500% на російський імпорт. Володимир Зеленський подякував Трампу за підписання.
«Сенсація». Трамп підписав те, що роками лежало в Конгресі й чекало лише пера. Мита 100%, 500% — гарні цифри для заголовків. А нафта собі тече, і купує її хто завгодно, крім нас. Санкції вводили, вводять і вводитимуть, поки хтось на цьому заробляє. Подяка Зеленського — окремий жанр. Прокинулися.
Це було ясно ще торік. Новина?
Відкриття: те, що було ясно з самого початку.
Підписав. Молодець. Папір усе стерпить. 500% на російський імпорт — це мито на те, чого й так немає. А 100% для покупців нафти обійдуть через треті прапори, нічний перевал і «непідсанкційні» компанії-прокладки. Індія й Китай знизають плечима, тіньовий флот і далі возитиме. Зате у нас буде ще один привід для подяк і жодної тонни менше в казні Кремля. Отже, вердикт: новини гучні, нафта тиха.
500% на російський імпорт. Геніально. Я сама бачила в магазині цукерки з Ростова під етикеткою «зроблено в Казахстані». Мита вводять проти країн, а не проти схем. Поки хтось підписує папери, хтось інший оформлює паралельний імпорт. Смішно. Бо нічого не зміниться — окрім цін, які й так ростуть щотижня.
Закон підписано. Сенсація. Тільки про ці 500% і 100% мит ми чули ще торік, коли папір лише носили по кабінетах. Новина не в підписі, а в тому, що хтось досі вірить у магію цифр. Мита — це податок на власних споживачів, а не на Кремль. Нафта знайде дірку. Як завжди.
Я вже бачив цей фільм. Закінчиться це, як завжди: кілька показових кейсів, купа винятків для «стратегічних партнерів», а російська нафта й далі потече через треті країни й тіньовий флот. Індія й Китай не злякаються паперових відсотків. А за кілька місяців почнеться торгівля «гуманітарними винятками». Головне — красиво підписати й голосно прозвітувати. Результат — нуль. Як завжди.
Це подають як новину? Що Трамп щось підпише проти Росії, було зрозуміло задовго до підпису. Тепер чекаємо, чи хоч санкції запрацюють.
Я вже чула ці «пекельні» обіцянки: папір підписано, нафта знайшла новий прапор, а платити — знову нам.
Бачу підпис. Конфіскацій не бачу. Папір.











