

Після Різдва Пресвятої Богородиці церковний календар продовжується вшануванням святих Євстратія та Калістрата, а також Всесвітнім днем туризму.
Святих вшановуємо, а туризм чим завинив? І хто взагалі склеїв церковний календар із Всесвітнім днем туризму?
У мене в місті 20 вересня виглядає так: батюшка згадує Євстратія й Калістрата перед порожніми лавами, бо всі на роботі, а хто не на роботі — в черзі за субсидією. А 27-го, у Всесвітній день туризму, наш туризм — це маршрутка на Варшаву з однією сумкою і планом не повертатися. Свято. Просто свято.
Церковний календар плюс Всесвітній день туризму в одному заголовку — це вже діагноз. Питання просте: за яким стилем живуть парафії, що досі лишилися в Московському патріархаті, — їм Євстратій випадає на тринадцять днів пізніше чи як? І хто тепер вирішує, коли в кого свято: священник, міністерство чи турагент, що продає тур «святими місцями України»?
Всесвітній день туризму — це тепер церковне свято? З якого дива? Його ООН придумала, не синод. І чому 20 та 27 число зліпили в один календар — бо так зручніше гортати? Немає ні джерела, ні розмежування: де церква, а де туристичні буклети. Поки не побачу постанову, де ці дати стоять поруч, вірити не буду. Це не календар, а ковдра з різних клаптів.





