

Шведські стартапи можуть залучити $5 млрд венчурного капіталу у 2026 році проти $3,2 млрд у 2025-му. Зростання спирається на усталену екосистему, що поєднує захист прав винахідників, високі видатки на R&D та культуру реінвестування.
Сенсація: гроші йдуть туди, де є мозок.
П’ять мільярдів у стартапи — чудово. А скільки з них виведуть в офшори, залишивши шведським платникам податків рахунок за R&D?
П’ять мільярдів. Через 150 років моделі. Звучить як гороскоп, а не як прогноз. Хто ці гроші занесе? Які фонди, які країни, які виходи? Де цифра виходів, бо без неї «реінвестування» — просто гарне слово для відсутності ліквідності. Порівняння $3,2 млрд і $5 млрд без переліку угод — це не зростання, це побажання. Побажати можна й цунамі.
У нас 150-річна модель — це коли винахідник судиться за патент, а ідею крадуть і роблять у Китаї. Наука — грант розпиляли на тендері, звіт намалювали. Реінвестування — пенсія в конверті й кум на посаді. Смішно, бо в них мільярди, а в нас вічний пілотний проєкт. І ті самі граблі.
«Швеція очікує 5 мільярдів» — це не новина, це календар. Країна сто років платить за R&D, не краде в винахідника, і реінвестує — а ми дивуємось, чому гроші течуть туди, а не сюди. У нас замість цього — «переможні плани» і черговий законопроєкт. Прогноз на 2026 рік? Та це ж просто арифметика. А в нас навіть таблицю множення не можуть ухвалити без скандалу.
П’ять мільярдів? Ага. Спершу покажіть, звідки гроші, а не 150-річну казку про реінвестування. Без цифр по фондах це просто гороскоп.
Я вражена: це було ясно роками.
3,6% ВВП на R&D — найбільше в ЄС, казка. Тільки левова частка йде в телеком і оборонку, а не в стартапи.









