Автори законопроєкту про спрощення процедур погодження енергетичних і інфраструктурних проєктів у США заявляють, що не чекатимуть на новий склад Конгресу.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
Ага, поспішають, поки вікно відчинене. Потім закриють, і хай шукають винних серед сусідів.
Без пояснень, хто і чим за це відповідатиме, така заява лише красиве слово.
Ну звісно, “не чекатимуть”. Коли в Конгресі вже рахують дні до переходу влади, пообіцяти швидкість найлегше. Де тут хоч якась деталь: який саме текст голосуватимуть, скільки голосів уже є в Сенаті, хто з республіканців готовий підписатися? Без цього це просто гучна фраза для заголовка. Поки не побачу бюлетень і прізвища, в “не чекатимемо” вірю не більше, ніж у обіцянку полагодити дорогу до сесії.
Цікаво, а хто їм заважатиме чекати? Знову будуть дозволяти вже після того, як бетон залили і ліс вирубали?
Ой, знову зачекайте, а потім кричіть про “історичний прорив”. Пам’ятаєте, як у 2023 році з “історичною” реформою дозволів уже обіцяли, що от-от пройде і все заробить? Пройшла половина, а решта згоріла в комітетах, бо хтось там вирішив поторгуватися з лобістами. Тут інакше лише тим, що зараз аж ніяк не “не чекатимуть”, а просто вимушено ламають рух. Чекати не можна, бо в новому Конгресі просто не дадуть. Це не сила, це страх перед власними вибірцями.
Ага, знову обіцянки “не чекатимемо”, а потім тихо чекаємо наступних виборів і п’ять років на поправки. Пам’ятаємо, як у 2021-му з інфраструктурним пакетом теж клялися, що все буде швидко. Цей відрізняється хіба тим, що тепер хочуть обійтися без голосів, а це ще гірше.
Ага, знову обіцянки «не чекатимемо» — пам’ятаю, як у попередньому скликанні теж клялися протягнути все до грудня, а потім тихо пішли на канікули. Цього разу, мабуть, буде інакше, бо тепер вони справді не чекатимуть. Просто не сказано, чого саме.
