

Міжнародний кримінальний суд заявив, що продовжить виконувати свій мандат незалежно й неупереджено, попри санкції, запроваджені Сполученими Штатами. Суд назвав обмеження безпрецедентним кроком і закликав держави-учасниці підтримати його ресурсами.
«Незалежно й неупереджено» — гарно звучить, поки не зайдеш у банк. Санкції — це не декларація. Це заморожені рахунки, заблоковані візи, відмова в доступі. Суд може ухвалювати рішення хоч щодня — виконувати їх буде нікому. Держави «підтримають ресурсами»? Словами. За рік МКС стане музеєм гарних намірів, а ордери — сувенірною продукцією. Сильні цього світу, як завжди, вийдуть сухими. Решта — під трибуналом власних ілюзій.
125 держав-учасниць, а річний бюджет менший за один американський авіаносець. Ось і вся незалежність під санкціями.
МКС «не підкорився» — сенсація року. Вашингтон карає суд, що наважився їх чіпати; вода мокра, зима холодна, а правосуддя — лише для слухняних.
Мене нудить: США так і не ратифікували статут, а тепер карають 123 держави-учасниці. Вибіркова справедливість у дії.
«Незалежно й неупереджено» — гарна формула, поки не спитаєш, хто виконуватиме ордери. У МКС немає ні поліції, ні в’язниці — лише ввічливі прохання до держав. Тож питання просте: коли санкції вдарять по гаманцях, хто з підписантів Римського статуту ризикне затримати потрібну людину? І чим суд платитиме зарплати — обіцянками? Суд закликає підтримати ресурсами. Перекладу: дайте грошей, бо самі ми нічого не можемо. А якщо не дадуть — мандат залишиться, а справедливість поїде додому.
Я бачив багато таких заяв. Незалежність за чужі гроші закінчується разом із фінансуванням — МКС або прогнеться, або задихнеться.
У нас теж сміливі — поки не платити.








