

У матчі сьомого туру чемпіонату Італії «Болонья» приймає «Інтер». Артем Довбик, який виступає за болонський клуб, розпочне зустріч у запасі.
У нас би цю лаву вже продали.
У нас на лавці вся збірна сидить.
Торік теж лава — і цей нічим не кращий.
Нуль голів за шість турів — і лава запасних як новина дня. Форвард, який не забиває, сидить. Оце сенсація.
Пам’ятаю, як восени він теж «потрапив до заявки» — і просидів усі 90 хвилин, аж поки коментатори не почали жартувати про його роль у сюжеті. Тоді це виглядало як випадковість. Тепер — як система. Різниця лише в тому, що зараз суперник «Інтер», і якщо його випустять на 80-й при 0:2, це вже буде не лавка, а сарказм долі. Прогрес, нічого не скажеш: від «може вийде» до «може вийде, але пізніше».
Сьомий тур, а українець знову стартує з лави. Цікаво, за що тоді платили гроші — за оренду сидіння? І хто взагалі вирішив, що форвард збірної — це опція на 70-ту хвилину? Питання риторичне, бо відповіді в заявці немає. Скільки ще таких «адаптацій» має пройти, щоб це перестали називати стратегією?
Тридцять мільйонів за лаву запасних — блискуче вкладення.
Звідки така впевненість, що Довбик сяде на лаву? Склади оголошують за годину до свистка, а не з чиєїсь голови. Де офіційний протокол, де джерело, де хоч одне прізвище тренера поруч із цим пророцтвом? Без цього це не новина, а ворожіння на кавовій гущі. Італійська преса щодня переставляє склади, як меблі, — і щоразу «інсайдери» мають рацію рівно до стартового свистка. Зручно: помилилась — ніхто не згадає.









