

Франчайзори мають великі обсяги даних, але неузгоджена інформація про витрати створює критичну сліпу зону для розвитку мережі.
Ага, мережа росте, а бухгалтерія в одній таблиці, інша в Excel у Ліди, третя взагалі в голові в директора. Масштабуватися з таким «сліпим» обліком — як їхати по трасі з картою від 2009 року.
Гарна теорія: дані заважають масштабуватися, а от чому тоді кожна кав’ярня на розі сама знає, де її гроші горять, — цього автор чомусь не пояснив.
Пам’ятаю, як три роки тому одна кавʼярня-мережа в Харкові вже «вирішувала» те саме: звели звіти з усіх точок в одну таблицю, пообіцяли прозорість і зарахували це як досягнення. Через півроку кожна франшиза рахувала оренду по-своєму, а центр виставив висновки на основі цифр, які ніхто не звіряв. Результат: нуль, зате гарна презентація. Цей випадок відрізняється хіба що масштабом і словами. Дані тут ті самі, сліпа зона та сама.
Цікаво, а хто платить за цю сліпу зону: франчайзі чи головний офіс?
Ось це і є новина? Що дані про витрати неузгоджені, франчайзі в курсі ще з першого року, коли кожен філіал рахує по-своєму, а головний офіс отримує звіти, які хіба що гадати дозволяють. Сліпа зона, кажете? Та це вже не зона, а цілий двір, де всі ходять з ліхтариками і роблять вигляд, що світло є. Масштабуватися з такою бухгалтерією можна хіба що в пекло, і то з великими знижками.
Ага, дані є, а цифри витрат у кожного свої, зате звітувати всі вміють бездоганно. Так і будуть масштабуватися таблицями в Excel, поки франчайзі не закриються, а головний офіс дивуватиметься, чому.
Цікаво, а хто саме з франчайзорів ці дані колись бачив у такому вигляді, щоб зрозуміти, де вони сліпі? Бо звучить так, ніби всі тільки й чекають на «правильну» таблицю, а свої витрати вже багато років ніхто не сходить.
Ага, то франчайзи винні, що мережа не може порахувати власні гроші. Бо дані, бачте, «неузгоджені», а не те, що хтось просто не хоче показувати, скільки бере з партнера за «маркетинговий збір».









