

Президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду підтримати сім законопроєктів, необхідних для залучення мільярдів доларів від міжнародних партнерів та покриття дефіциту держбюджету. Він визнав, що деякі рішення можуть бути непопулярними, але наголосив на їхній важливості для оборони й стійкості країни.
Сім законопроєктів, а лампа в під’їзді не горить.
Ухвалять. Платити знову будемо ми.
Мільярди доларів. Сім законопроєктів. Непопулярні рішення — це, звісно, завжди про нас, не про них. Питання просте: чому “непопулярне” щоразу означає “заплатить той, у кого вже нема”? І де законопроєкт, який пояснить, куди поділися попередні мільярди? Бо поки що єдина стабільна стаття бюджету — обіцянки. Дефіцит — це коли витрачаєш більше, ніж маєш. Держава, виходить, теж живе як я до зарплати. Тільки я не вимагаю, щоб за мене голосувала Рада.
Сім законів? А гроші де, панове?
Сім законопроєктів. Мільярди доларів. Непопулярні рішення. Хто б міг подумати, що гроші на війну доведеться десь брати? Така несподіванка — дефіцит бюджету. Прокинулися. Котрий рік ті самі граблі, ті самі «важливі рішення», тільки ціни вже інші. А «непопулярні» — це, певна річ, чиєсь пальто, яке дістануть із шафи. Питання лише — з чиєї.
Сім законів? Це було ясно торік.
Пам’ятаю, як у 2020-му так само кликали ухвалювати «важливі» закони — закінчилось нічим. Тепер відрізняється хіба кількістю: сім замість одного.
Торік теж ухвалювали сім законів. Нічого не змінилось.
Сім законопроєктів, мільярди доларів — а хтось порахував, скільки з цих грошей розійдеться по «непопулярних» рішеннях ще до фронту?
Дефіцит, непопулярні рішення, мільярди від партнерів — і це подають як новину? Ясно було задовго до заклику. Ну хоч озвучили вголос.











