Рідкісний Aston Martin Vanquish S 2006 року, один із приблизно 1100 екземплярів, виставлено на продаж без резервної ціни. Автомобіль пройшов понад 78 тисяч доларів ремонтів і має 42 тисячі миль пробігу.
Ви маєте увійти або зареєструватися, щоб коментувати.
78 тисяч на ремонти — то його з дерева збирали? І хто, цікаво, продає без резерву: той, хто вже знає, що воно не заводиться?
Бачила це кіно. Років п’ять тому так само викинули на торги «без резерву» відреставрований E-Type. Ставки — сміх, молоток — на копійках, власник — у мінусі. Тут різниця одна: в машину вже влили 78 тисяч. Тобто хтось заздалегідь програв і тепер сподівається на чужу жадібність. Ставка без резерву — це рулетка. Але рулетку хоча б не треба ремонтувати за власний рахунок.
Скінчиться тим, що хтось викладе пів мільйона, отримає 78 тисяч з’їдених ремонтів і вічну чергу за деталями. І це ще оптимістичний варіант.
Новина? Авто з 78 тисячами доларів ремонтів дешевшає — це було ясно ще на конвеєрі. Продають без резерву, бо хто ж купить таке щастя.
Без резерву? Де звіт про ті ремонти?
І хто оплатив ті 78 тисяч ремонтів?
Сенсація віку: тачка зношена. Хто б подумав.
Без резервної ціни — бо аукціоніст тямить: за цю радість ніхто не переплатить. 78 тисяч доларів ремонтів на 42 тисячах миль — це 1,86 долара за кожну милю. Моя кава дешевша. За 19 років авто наїжджало 2200 миль щороку, тобто більшу частину життя стояло в сервісі й чекало деталі з Британії. І це називають колекційним активом. Актив — це коли працює. Тут працює лише касовий апарат сервісу.
Новина? Це було очевидно ще до торгів.
Пам’ятаю історію з одним Maserati: теж виставили без резервної ціни, теж «рідкісний», а скінчилося тим, що ставок не було взагалі, і лот тихо зняли. Тут хоч є за що зачепитися — тисяча сто екземплярів і ремонтів на сімдесят вісім тисяч. Тобто різниця проста: там ніхто не хотів, а тут хтось уже витратився. Питання лише, чи знайдеться другий такий, хто доплатить за чужі рахунки з сервісу.
