

Oracle уклала контракти на $30 млрд у сфері штучного інтелекту, що посилює позиції Nvidia як постачальника чипів, але інвесторам варто звернути увагу на деталі угод.
Тридцять мільярдів на ШІ-контракти. Гарно. У мене в дворі світло вимикають за графіком, а інтернет лягає від дощу. Nvidia багатіє, поки я відкриваю «Дію» з третьої спроби. Смішно: у них сервери, у нас — ліхтарик і надія. Інвесторам радять дивитись деталі угод. Я теж пораджу: подивіться на платіжку за газ. Отам деталі — просто казка.
Тридцять мільярдів на папері — ще не гроші. Де терміни, передоплати й імена тих, хто реально платитиме?
Я це знала ще торік. Новина? Смішно.
Вже бачили такі контракти. Нічим не відрізняється.
$30 млрд — це не гроші. Це беклог, розтягнутий на роки, записаний у зобов’язання, які ще треба виконати. Маржа Nvidia — близько 75%, тож левова частка осідає в неї, а не в Oracle. Oracle бере борг, будує дата-центри, ризикує. Nvidia просто продає лопати. І мене нудить від того, як цей беклог подають як перемогу. Здогадайтесь, хто залишиться з граблями, коли бульбашка здується.
Тридцять мільярдів контрактів, а борг Oracle уже під сотню. Чипи Nvidia купують за позичені — і це звуть бумом.
Пам’ятаю бульбашку доткомів: ті самі обіцянки, той самий захват. Нинішні $30 млрд відрізняються хіба кількістю нулів, а фінал буде той самий.
ШІ на мільярди, а в мене генератор гуде.
Паперові 30 мільярдів і жодного живого долара.
Тридцять мільярдів за залізо, яке гріє повітря. У мене в дворі Wi-Fi ловить лише на підвіконні. Nvidia багатіє, Oracle рахує контракти. А в нас у селі лікар робить МРТ по черзі з сусіднього району. Смішно. Смішно, бо хтось реально вірить, що ці гігавати дійдуть до нас. Дійдуть. Рахунком за електрику.











